- бунчужний
- -ного, ч., іст.Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16-18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
бунчужний
Смотреть что такое "бунчужний" в других словарях:
бунчужний — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
Military ranks of Ukraine — Military of Ukraine … Wikipedia
