бунчужний

бунчужний
-ного, ч., іст.
Виборна особа, що мала один з найвищих військових чинів в Україні в 16-18 ст., – охоронник бунчука і командир частини козацького війська.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "бунчужний" в других словарях:

  • бунчужний — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • Military ranks of Ukraine — Military of Ukraine …   Wikipedia


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»